- 12 Квітня, 2026
- 4:09 pm
- Україна
12 квітня 2026 року український проєкт DeepState повідомив про новий епізод, який українська сторона розцінює як воєнний злочин: біля села Ветеринарне в Харківській області були вбиті четверо українських військовослужбовців, які потрапили в полон. Пізніше того ж дня Офіс генерального прокурора України підтвердив, що розпочав розслідування за фактом розстрілу чотирьох українських військовополонених, і вказав, що, за даними слідства, злочин стався 11 квітня.
Історія прозвучала особливо важко на тлі так званого пасхального перемир’я, про яке Москва оголошувала як про жест зниження напруженості. Але вже до ранку 12 квітня стало зрозуміло, що жодної реальної паузи не вийшло. Associated Press з посиланням на Генштаб ЗСУ повідомило, що українська армія зафіксувала 2299 порушень режиму припинення вогню з боку Росії, тоді як російське Міноборони, у свою чергу, заявило про 1971 порушення з боку України.
Для ізраїльської аудиторії ця новина важлива не лише як ще один епізод війни Росії проти України. Вона знову показує, наскільки швидко будь-які декларації про «тишу» втрачають сенс там, де одна зі сторін продовжує діяти поза логікою міжнародного гуманітарного права. Для суспільства, що живе в умовах постійної загрози і занадто добре знає ціну словам про перемир’я, це читається без ілюзій.
Що сталося біля Ветеринарного і чому йдеться саме про воєнний злочин
За повідомленням DeepState, російські військові зайшли на українські позиції через сусідню ділянку, захопили чотирьох бійців однієї з механізованих бригад ЗСУ, а потім убили їх. Ukrainska Pravda 12 квітня передала, що на опублікованих відео видно, як лежачих обличчям вниз українських захисників розстрілюють вже після захоплення. Пізніше Kyiv Independent з посиланням на Офіс генерального прокурора України повідомив, що розслідування відкрито саме за фактом вбивства чотирьох полонених 11 квітня біля Ветеринарного.
Тут принципово важливо не розмивати формулювання. Йдеться не просто про загибель поранених у бою і не про спірний епізод на лінії зіткнення. Якщо військовослужбовці вже захоплені, роззброєні і не ведуть бій, їх вбивство розглядається як порушення законів і звичаїв війни. Саме тому українська прокуратура кваліфікує те, що сталося, не як звичайний бойовий епізод, а як предмет окремого розслідування.
У цьому ж ряду стоїть і інший випадок, про який DeepState повідомляв ще ввечері 11 квітня: близько 17:30 біля Гуляйпільського в Запорізькій області російські FPV-дрони атакували групу поранених українських бійців під час евакуації. Про це писала Ukrainska Pravda, вказуючи, що йдеться про ще один епізод, що стався вже після початку оголошеного «режиму тиші».
Чому тема полонених зараз особливо чутлива
На тлі обмінів, розмов про припинення вогню і спроб показати хоча б мінімальні гуманітарні рамки війна знову повертається до найжорсткішого сценарію. Коли в інформаційному полі з’являється відео з вбивством вже захоплених бійців, це б’є не лише по військовій повістці, але й по будь-яким спробам говорити про довіру до переговорів, локальних пауз або навіть символічних жестів.
Для України це черговий доказ того, що російська сторона, на думку Києва, використовує мову дипломатії окремо, а практику війни — окремо. Для Ізраїлю тут теж є зрозумілий нерв. Будь-яка система безпеки, що будується на обіцянках противника, але не на механізмах контролю і стримування, залишається вкрай крихкою.
Пасхальне перемир’я розвалилося майже відразу
За даними Associated Press, до 7 ранку 12 квітня українська сторона нарахувала 2299 порушень припинення вогню з боку Росії. У цю цифру увійшли штурмові дії, обстріли і застосування малих дронів. Російська сторона, у свою чергу, заявила про 1971 порушення з боку України. Вже сама ця статистика показує, що «перемир’я» прожило в кращому випадку на папері.
Ще ввечері 11 квітня Генштаб ЗСУ повідомляв, що тільки після 16:00, тобто після офіційного початку режиму тиші, було зафіксовано 469 порушень з боку російських військ. Українська армія нарахувала 22 штурмові дії, 153 артилерійських обстріли, 19 ударів дронами-камікадзе і 275 атак FPV-дронами. Ці дані наводила Ukrainska Pravda з посиланням на українське військове командування.
На цьому тлі удари по цивільним і по медслужбам тільки посилили відчуття, що про реальне припинення вогню ніхто вже не говорить серйозно. У Сумській області в ніч на православну Пасху російський дрон вдарив по машині швидкої допомоги, поранивши трьох медиків. Про це 12 квітня повідомили місцеві влади, а потім інформацію передали Ukrainska Pravda, Ukrinform та інші українські медіа.
Вранці того ж дня в селищі Золочів Богодухівського району Харківської області внаслідок російського удару по магазину спалахнула пожежа, постраждали двоє людей. Про це з посиланням на Держслужбу з надзвичайних ситуацій України писали Ukrainska Pravda і Ukrinform.
Саме в такому контексті історія з чотирма вбитими полоненими перестає бути ізольованим епізодом. Вона лягає в загальну картину, де оголошене перемир’я не зупинило ні удари по фронту, ні атаки по пораненим, ні тиск на цивільну інфраструктуру.
Що це означає для сприйняття війни в Ізраїлі
Для ізраїльського читача тут важливий не лише сам факт нового злочину, але й модель поведінки, яка за ним стоїть. Коли одна сторона одночасно говорить про паузу, обміни, деескалацію і паралельно допускає або, за версією української сторони, здійснює вбивство полонених, це підриває саму ідею довіри до будь-яких односторонніх «жестів доброї волі».
Саме тому НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає цей епізод не як звичайну фронтову новину, а як ще одне нагадування про природу нинішньої війни. У таких конфліктах слова про перемир’я можуть використовуватися як фон, але реальне значення мають тільки дії на землі, реакція міжнародних інститутів і готовність документувати кожне порушення.
Чому ця історія не закінчиться однією новиною
Скоріш за все, епізод біля Ветеринарного тепер перейде з медіаполя в слідчу і міжнародно-правову площину. Українська прокуратура вже розпочала розслідування, а публікації великих українських видань і міжнародних англомовних медіа зробили цей випадок помітним далеко за межами фронтової зведення.
Але політично головний висновок вже прозвучав. Пасхальне перемир’я не стало навіть короткою передишкою, а повідомлення про розстріл полонених і атаки на поранених тільки посилили переконаність української сторони в тому, що Росія використовує паузи швидше як інструмент маневру, ніж як крок до зниження насильства. Про це побічно говорить і загальна кількість зафіксованих порушень, і сам характер інцидентів, що сталися майже відразу після початку заявленого режиму тиші.
Для Ізраїлю, який сам живе в реальності, де гуманітарні рамки війни постійно випробовуються на міцність, такі новини читаються вкрай ясно. Там, де полонених вбивають, поранених добивають дронами, а швидкі потрапляють під удар навіть у святкову ніч, питання вже не в тому, чи дотримується перемир’я. Питання в тому, наскільки довго міжнародний світ готовий називати подібні епізоди «порушеннями», не переходячи до більш жорсткої мови відповідальності.