Skip to main content

НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

Злам ресурсів Ксенії Собчак і публікація ймовірних особистих переписок несподівано переросли у внутрішній скандал російської влади. Володимир Соловйов фактично звинуватив журналістку та її матір, сенатора Людмилу Нарусову, у зраді, а потім публічно допустив існування змови в оточенні путіна.

Історія почалася 8 липня 2026 року, коли невідомі отримали доступ до електронної пошти Ксенії Собчак, а потім тимчасово захопили її Telegram-канали «Собчак» і «Кривава бариня».

.......

На цих ресурсах з’явилися скріншоти ймовірних особистих повідомлень журналістки. Представники медіахолдингу Собчак заявили про злам і попередили читачів, що публікації, які з’явилися після 14:00, не мають відношення до редакції. Пізніше доступ до каналів вдалося відновити, а спірні пости були видалені.

Однак на цьому історія не закінчилася.

Вже 9 липня хакерська група Black Mirror опублікувала нову частину ймовірного архіву. У ньому виявилися переписки, які приписуються Собчак, колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку, російським чиновникам, співробітникам Кремля та людям, пов’язаним з державними інформаційними структурами.

Хакери стверджують, що отримали архів переписки Собчак за період з 2015 по 2026 рік. Його заявлений обсяг становить понад 350 гігабайт, однак незалежно підтвердити існування всього масиву саме в такому розмірі поки неможливо.

Що виявилося в ймовірній переписці Собчак

Найбільш серйозною частиною витоку стали не особисті розмови, а повідомлення, що показують можливі механізми взаємодії медіахолдингу Собчак з російською владою.

В опублікованих матеріалах фігурують глава управління суспільних проектів адміністрації президента РФ Сергій Новіков, керівник АНО «Діалог» Володимир Табак, представники московської мерії, редактори проектів Собчак і пов’язані з Кремлем медіаменеджери.

Зі змісту окремих діалогів випливає, що редакція могла отримувати вказівки щодо висвітлення чутливих для російської влади тем.

Зокрема, обговорювалися атаки українських безпілотників на Москву, наслідки ударів по російських нафтопереробних об’єктах і наростаючий дефіцит пального.

.......

Згідно з опублікованими скріншотами, після атаки дронів на Москву 18 червня 2026 року представники влади пред’явили Собчак претензії через те, як її ресурси розповідали про те, що відбувається.

Собчак нібито вимагала від головного редактора своїх новинних проектів Сергія Титова підготувати звіт про публікації. У відповідь він повідомив, що редакція навмисно не показувала більшу частину наявних у неї матеріалів.

За словами ймовірного автора повідомлення, журналісти мали сотні відеозаписів з місця подій, у тому числі кадри ударів і пожеж, але використовували лише незначну частину цих матеріалів.

У переписці також обговорювалося, що редакція перейшла на офіційні повідомлення з теми паливної кризи, однак не була готова стверджувати, що ситуація нормальна, коли з різних регіонів надходили численні скарги на нестачу бензину.

Ці фрагменти можуть вказувати на те, що в Росії діє не тільки формальна державна цензура. Лояльні Кремлю або залежні від нього медіа можуть отримувати неофіційні інструкції, самостійно обмежувати публікації і домовлятися з чиновниками про допустимі межі висвітлення подій.

Страх Собчак перед статусом «іноагента»

Окремі повідомлення показують, що Собчак могла побоюватися визнання «іноземним агентом».

У ймовірних розмовах вона намагається з’ясувати, які домовленості були порушені її редакцією, і обіцяє надати документи, що підтверджують дотримання встановлених вимог.

Одночасно журналістка нібито скаржиться, що правила постійно змінюються: редакція не розуміє, чи дозволено показувати дим після атаки, літаючий безпілотник, небо над містом або окремі наслідки ударів.

Виходить парадоксальна ситуація.

З одного боку, медіахолдинг Собчак позиціонує себе як журналістський проект. З іншого — опубліковані матеріали створюють враження, що редакція постійно погоджує межі допустимого з чиновниками і боїться покарання за надто детальне висвітлення реальності.

.......

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертає увагу: саме ця частина витоку може виявитися найбільш небезпечною для російської влади. Вона показує не просто тиск на журналістів, а можливу систему негласних домовленостей між Кремлем і формально недержавними медіа.

Переписка з Андрієм Єрмаком

Політично найбільш гучною частиною витоку стала ймовірна переписка Собчак з Андрієм Єрмаком, який на момент зазначених розмов очолював Офіс президента України.

За версією авторів публікації, Собчак і Єрмак спілкувалися в березні 2022 року — незабаром після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Собчак нібито повідомляла, що покинула Росію разом з дитиною, тоді як її мати Людмила Нарусова і чоловік Костянтин Богомолов залишалися в країні.

Вона також розповідала про можливий вивіз частини редакції і продовження роботи за межами Росії.

З матеріалів випливає, що в той період Собчак могла перебувати в Ізраїлі. Навесні 2022 року в ЗМІ також з’являлася інформація про наявність у неї ізраїльського громадянства.

Однак опубліковані фрагменти поки не доводять, що Собчак передавала Єрмаку секретні відомості, інформацію про російське керівництво або дані, пов’язані з військовими рішеннями.

Саме тут починається зона інтерпретацій, якою скористався Володимир Соловйов.

Соловйов побачив «зраду» і «змову»

12 липня Володимир Соловйов почав програму «Недільний вечір» з обговорення опублікованих матеріалів.

Прізвище Собчак він прямо не назвав, але говорив про «ізраїльську журналістку», її матір-сенатора і контакти з колишнім керівником Офісу президента України. З контексту було очевидно, що йдеться про Ксенію Собчак і Людмилу Нарусову.

Соловйов заявив, що ці люди нібито діяли в інтересах противників Кремля, прихильників Олексія Навального і осіб, визнаних російською владою «іноагентами».

Особливе обурення пропагандиста викликало те, що Собчак і Нарусова належать до сім’ї, історично близької до путіна.

Батько Ксенії Собчак Анатолій Собчак був мером Санкт-Петербурга і зіграв важливу роль на початку політичної кар’єри путіна. Саме тому Соловйов представив ймовірні дії Собчак як особисту зраду людини, якій її сім’я нібито багато чим зобов’язана.

При цьому пропагандист зробив застереження: його звинувачення мають сенс тільки в тому випадку, якщо опубліковані переписки є справжніми.

Після цього Соловйов пов’язав витік із заявами Володимира Зеленського про те, що прагнення України завершити війну можуть підтримувати не тільки закордонні партнери Києва, але й окремі люди в оточенні путіна.

Пропагандист почав публічно ставити питання про те, хто міг збирати інформацію, передавати її Україні і діяти проти продовження війни.

В результаті він допустив існування цілої групи всередині російської еліти, яку назвав учасниками можливої змови.

Чому реакція Соловйова важливіша за сам витік

Жодних доказів організованої змови в оточенні путіна Соловйов не представив.

Немає і підтверджень того, що Собчак передавала Єрмаку державні секрети або діяла за дорученням української влади.

Однак сама реакція одного з головних кремлівських пропагандистів показує, наскільки нервовою стає атмосфера всередині російської системи.

Навіть ймовірне спілкування людини з російської еліти з українським чиновником тепер сприймається не як приватний контакт, а як можливий знак зради.

Соловйов фактично переніс логіку пошуку «внутрішніх ворогів» на найближче оточення самого путіна.

До цього російська пропаганда частіше звинувачувала в зраді емігрантів, незалежних журналістів, опозиціонерів і антивоєнних активістів. Тепер підозри прозвучали на адресу дочки політичного наставника путіна і чинного російського сенатора.

Як Собчак пояснює публікацію

Собчак спочатку заявила, що опубліковані переписки є фейком.

Пізніше вона припустила, що зловмисники могли вивчити відкриті публікації її редакції, а потім виготовити повідомлення, які зовні відповідають реально відбувалися подіям.

За її версією, метою атаки могла бути спроба дискредитувати її і співробітників медіахолдингу.

Собчак також пов’язала можливу організацію кампанії проти неї з кримінальною справою, порушеною раніше проти колишніх співробітників її проектів, і з конфліктом навколо глави російської державної корпорації «Ростех» Сергія Чемезова.

При цьому однозначного незалежного підтвердження або спростування всього опублікованого архіву поки немає.

Підтверджено сам факт зламу електронної пошти і Telegram-ресурсів. Підтверджено появу скріншотів, голосових повідомлень та інших файлів. Підтверджена і публічна реакція Соловйова.

Але справжність кожного окремого повідомлення повинна перевірятися окремо.

Скандал, який Кремлю важко буде замовчати

Навіть якщо частина опублікованих матеріалів виявиться підробкою, витік вже завдав удару по репутації Собчак і показав глибину недовіри всередині російської еліти.

Якщо ж переписки підтвердяться, вони можуть стати свідченням того, як Кремль управляє інформаційним порядком через неофіційні домовленості, загрозу статусу «іноагента», персональні вказівки редакціям і контроль над висвітленням війни.

У цій історії важлива не тільки переписка Собчак з Єрмаком.

Набагато серйозніше виглядає можливе співробітництво російських медіапроектів з державними структурами, коли журналісти свідомо приховують більшу частину інформації про удари, пожежі, кризу пального і наслідки війни.

Соловйов спробував перетворити цю історію в розповідь про «зрадників», Навального, Україну і змову навколо путіна.

Але в результаті він мимоволі підтвердив інше: всередині російського режиму посилюється страх перед людьми з власного оточення, які можуть бути зацікавлені в припиненні війни або просто не готові повністю підкорятися пропаганді.

І чим довше триває російська агресія проти України, тим частіше Кремль шукає загрозу вже не за кордоном, а серед тих, хто роками вважався частиною самої системи.

Витік переписки Собчак викликав паніку в Кремлі: Соловйов заговорив про зраду і змову навколо путіна

Якщо вам важливо бачити ізраїльсько-український порядок денний без російської оптики — додайте НАновини в Google.
https://www.google.com/preferences/source?q=news.nikk.co.il

הצהרת נגישות / Заява про доступність / Заявление о доступности / Accessibility Statement / Déclaration d’accessibilité