«Ми поливаємо пустелю»: хто в ЄС це сказав, скільки грошей насправді потрібно Україні і чому знову сперечаються про російські мільярди

«Таке відчуття, що ми поливаємо пустелю». Фраза виявилася настільки зручною для заголовків, що майже відразу почала жити окремо від історії, в якій була сказана.

Автор: Олександр Хмельницький

Насправді це не позиція Євросоюзу, не заява Єврокомісії і не слова когось із європейських лідерів. Французька Le Monde 30 вересня 2026 року навела репліку одного неназваного європейського дипломата, “роздратованого” черговим обговоренням українських фінансових потреб. Але саме роздратування вигадане не журналістами: у Брюсселі дійсно намагаються зрозуміти, де брати гроші вже на наступний рік, коли попередніх домовленостей виявилося недостатньо.

І ось тут починається плутанина з цифрами. Тому що поруч опинилися €69 млрд, €90 млрд, $52,6 млрд, $32,6 млрд і майже €225 млрд. Якщо просто скласти їх в одному тексті — вийде враження, ніби Києву вже дали одну гігантську суму, а він прийшов ще за однією.

Це не так.

€69 млрд — не нова заявка зверху до €90 млрд

29 вересня в Брюсселі відбулася зустріч Ukraine Donor Platform. Для ізраїльського читача назва мало що говорить: це майданчик, де Україна, країни G7, Євросоюз, міжнародні фінансові організації та інші партнери зводять в одну картину майбутні потреби країни і те, хто яку частину готовий фінансувати. Це не єдина каса і не фонд, з якого Київ отримує гроші однією виплатою.

Міністр фінансів України Сергій Марченко говорив у Брюсселі, що для 2027 року Україні потрібно знайти близько €69 млрд: приблизно €40 млрд на військові витрати і €29 млрд на функціонування держави. Саме ця сума пішла по заголовках.

Але Le Monde робить важливе застереження: у цьому розрахунку вже враховані обіцяна двостороння допомога і європейський кредит на €90 млрд для 2026–2027 років. Тобто арифметика «Європа дала €90 млрд, Україна попросила ще €69 млрд» тут просто не працює.

Офіційний український Мінфін пояснює ситуацію простіше.

На 2027 рік Україні знадобиться $52,6 млрд саме зовнішнього фінансування. З них приблизно для $20 млрд очікувані джерела вже існують. Без покриття поки залишаються близько $32,6 млрд.

Ось ця остання цифра і є реальна проблема, з якою Марченко приїхав до партнерів.

Не €69 млрд готівкою. Не новий чек поверх €90 млрд. А приблизно $32,6 млрд, для яких поки немає підтвердженого джерела.

А куди тоді поділися європейські €90 млрд

Нікуди. Вони існують, але і тут є нюанс.

У квітні Рада ЄС остаточно погодила Ukraine Support Loan на €90 млрд, розрахований на 2026 і 2027 роки. З цієї суми орієнтовно €60 млрд призначені для оборонних закупівель, а €30 млрд — для підтримки бюджету і роботи держави. На 2026 рік передбачено доступ максимум до €45 млрд.

Це кредит, який ЄС сам залучає на ринках капіталу під забезпечення європейського бюджету. Гроші не лежали заздалегідь на якомусь українському рахунку, і €90 млрд не можна сприймати як вже витрачену Києвом суму.

Є і ще одна деталь. Військова частина цього кредиту — це не гроші на пенсії, зарплати вчителів або ремонт електростанції після російського удару. Вона призначена передусім для закупівель озброєнь і інвестицій в оборонну промисловість. Бюджетна частина значно менша.

Тому одночасно можуть бути правдою дві речі: ЄС погодив величезний пакет на €90 млрд — і в України все одно залишилася фінансова діра.

Ззовні це виглядає дивно. Всередині бюджету — вже не дуже.

Чому діра знову виросла

Проблема з’явилася не тільки в 2027-му. Київ намагається закрити нестачу вже в бюджеті поточного року.

Reuters 30 вересня повідомив про дефіцит фінансування військових витрат приблизно на $27 млрд у 2026 році. Український уряд розраховує близько $7 млрд знайти через внутрішнє перерозподіл і скорочення частини витрат, ще приблизно $20 млрд доведеться шукати ззовні. Загальні пов’язані з війною витрати України в 2026 році оцінюються приблизно в $155 млрд, причому ця сума включає не тільки бюджетні витрати Києва, але і частину озброєнь, що надходять від союзників.

Є проста причина, чому розрахунки постійно доводиться переробляти: війна не йде за бюджетом, затвердженим рік тому.

Російські удари вимагають нових витрат на ППО, енергетику, ремонт інфраструктури. Війна з’їдає боєприпаси і техніку швидше, ніж це можна було точно розрахувати заздалегідь. Економіка одночасно втрачає частину виробництва і експорту.

Тобто нестача грошей виникла не тому, що хтось раптово знайшов ще одну статтю витрат на €30 млрд. Кілька статей поповзли вгору одночасно.

У цьому сенсі фраза європейського дипломата про «пустелю» говорить швидше про політичну втому від завдання, у якого весь час з’являється нова ціна.

Але це все ще слова одного дипломата, а не рішення Євросоюзу припинити підтримку України. Le Monde саме так його і позначає — анонімний дипломат, а не представник інституту ЄС.

Майже €225 млрд допомоги теж не можна читати буквально

На цьому місці зазвичай з’являється ще одна цифра: «Європа вже дала Україні майже €225 млрд».

Офіційна сума дійсно близька — Єврокомісія зараз оцінює сукупну підтримку України і українців з боку ЄС в €224,5 млрд. Але це зовсім не означає €224,5 млрд, перерахованих українському уряду.

Всередині знаходяться зовсім різні гроші: €110,3 млрд коштів і гарантій через бюджет ЄС, €77,9 млрд військової допомоги, до €17 млрд витрат країн Союзу на українців, що знаходяться в самому ЄС, €15,5 млрд іншої підтримки країн-членів і €3,8 млрд, отриманих з доходів від заморожених російських активів.

Для Ізраїлю тут корисна саме ця застереження. Коли в ізраїльському публічному спорі називають вартість війни або допомоги союзнику, поруч можуть стояти закупівлі зброї, бюджетні витрати, утримання евакуйованих і кредити — хоча економічно це зовсім різні речі. У європейській цифрі по Україні сталося те ж саме: її не можна читати як розмір прямого переказу Києву.

НАновости вже розбирали схожу проблему на прикладі українського державного боргу: пільгові європейські кредити, звичайні ринкові запозичення і зобов’язання, що погашаються з доходів від російських активів, формально збільшують борг, але створюють для бюджету різне навантаження. Наш докладний розбір — «Російська пропаганда нарахувала Україні $4,81 млрд виплат: що не сходиться з даними Мінфіну і МВФ».

Саме тому голі суми тут швидше заважають, якщо не пояснити, що всередині.

А що з реформами — Європа дійсно притримує гроші?

Так, частина виплат прив’язана до реформ. Ні, це не означає, що Україна перестала їх виконувати.

24 вересня Рада ЄС схвалила Україні чергову виплату майже на €3 млрд в рамках Ukraine Facility. Підставою стало виконання ще десяти передбачених етапів реформ. Всього Україна на цей момент виконала 84 з 95 етапів, які повинні були бути виконані до цього терміну, тобто приблизно 88%.

Це важлива поправка до ще однієї занадто простої версії цієї історії: «Європа втомилася, тому що Київ нічого не реформує».

Питання до реформ є. ЄС у липні додав нові умови, серед них заходи з верховенства права і антикорупційної політики. Виплати дійсно залежать від виконання конкретних етапів.

Але 84 виконаних пункти з 95 — це не нуль.

Тут швидше діє досить жорстка контрактна логіка: зробив передбачений крок — відкривається наступна частина грошей; затримав — частина фінансування висить. Для держави, у якої десятки мільярдів зовнішнього фінансування вбудовані безпосередньо в бюджет, кілька затриманих рішень можуть раптово стати вже не бюрократичною, а касовою проблемою.

«Хто ще повинен платити?» — ось де починається справжня суперечка

Саме тут історія стає неприємною для Брюсселя.

€90 млрд ЄС вже взяв на себе. Паралельно тривають старі програми. Але якщо після цього на 2027 рік все одно залишається $32,6 млрд без підтвердженого джерела, європейські уряди цілком природно починають запитувати: а де інші партнери?

Це не обов’язково означає «Україні більше не дамо». Питання інше — чому наступну діру повинен знову закривати переважно ЄС.

І політично він з’являється вкрай незручний момент. Європа обговорює наступний багаторічний бюджет Союзу, де Україна теж претендує на великий окремий ресурс. Одночасно ряд країн хоче зменшити загальний розмір цього бюджету. Le Monde саме цей фон називає однією з причин, чому нова дискусія про десятки мільярдів зараз зустрічається важче попередніх.

На цьому фоні одна анонімна фраза про «пустелю» звучить вже зовсім інакше.

Не як оголошення європейського розвороту проти України. Швидше як роздратована репліка людини, яка бачить таблицю на наступний рік — а в ній знову не сходиться кілька десятків мільярдів.

І тому знову спливають російські гроші

У Європі залишаються замороженими приблизно €210 млрд активів Центрального банку Росії. Близько €185 млрд з них знаходяться в бельгійському Euroclear.

Для ізраїльського читача Euroclear простіше уявити не як банк з величезним російським сейфом, а як один з ключових європейських розрахунково-депозитарних центрів: через такі структури зберігаються і обслуговуються цінні папери. Тому мова йде передусім про фінансові активи, заблоковані санкціями, а не про €185 млрд готівкою в Брюсселі.

ЄС вже використовує доходи, які генерують заморожені російські активи. В офіційній загальній сумі європейської допомоги Україні таких грошей зараз €3,8 млрд.

Але основна маса активів залишається недоторканою.

Бельгія заперечує проти їх прямого використання або конфіскації через можливі юридичні та фінансові наслідки. Міністр закордонних справ Бельгії на початку вересня ще раз підтвердив цю позицію, тоді як Нідерланди, Польща, Іспанія, Швеція та ряд інших держав закликали повернутися до обговорення.

Тут взагалі все непросто. У вересні бельгійська Державна рада окремо постановила, що казначейство країни не мало достатніх повноважень для одного з рішень про заморожені активи російського банку. Саме рішення не розморозило російські кошти, але ще раз показало, чому бельгійська влада так нервово ставиться до юридичної конструкції навколо Euroclear.

НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency ще минулого року докладно писали про європейську спробу побудувати механізм, при якому російські активи допомагали б фінансувати Україну без їх прямої конфіскації. Цей матеріал тут: «В ЄС розробили план по фінансуванню України за рахунок заморожених російських активів».

Тепер старий спір повертається вже не теоретично.

Є конкретна сума — $32,6 млрд. І є конкретні €210 млрд російських державних активів, якими ЄС поки користуватися в повному обсязі не наважився.

Поки Європа рахує гроші, Росія теж переписує бюджет

Є ще один фон, без якого розмова про європейську «втому» виглядає неповною.

Росія одночасно збільшує власні витрати на війну. Reuters, вивчивши російські бюджетні документи, повідомив, що оборонні витрати РФ у 2027 році планується підняти приблизно до 17,1 трлн рублів — близько $202,6 млрд, що на 27% вище початково закладеного рівня.

Порівнювати цю цифру безпосередньо з українськими $52,6 млрд зовнішнього фінансування не можна. Це взагалі різні показники: в одному випадку оборонний бюджет Росії, в іншому — зовнішні гроші, необхідні Україні крім її власних доходів.

Але поруч вони пояснюють одну неприємну річ.

Москва складає бюджет так, ніби військові витрати залишаться величезними і в 2027 році. Київ теж рахує гроші на 2027-й. Євросоюз — теж.

Розмова йде вже не про те, чим закрити кілька надзвичайних місяців.

Що далі

На 29 вересня жодного нового пакета, який одним рішенням закрив би українські потреби 2027 року, оголошено не було. Український Мінфін перераховує серед очікуваних джерел ЄС, Японію, МВФ і Світовий банк, але з необхідних $52,6 млрд підтверджені або очікувані джерела поки покривають близько $20 млрд.

Значить, залишкова сума буде збиратися частинами. Десь кредит. Десь прискорення вже обіцяних виплат. Десь додаткові внески держав. Десь виконання реформ, від яких залежить черговий транш.

І знову — російські активи.

Тому що чим важче європейському уряду йти до свого платника податків за наступним мільярдом, тим голосніше буде звучати питання: чому ще один рік війни повинен фінансуватися новим боргом Європи, якщо в тій же Європі залишаються замороженими близько €210 млрд Центрального банку Росії.

Відповіді на нього у ЄС поки немає.

А у України на 2027 рік поки немає $32,6 млрд.